От авторки флешмоба: "Друзья, я напоминаю о флешмобе, имеющем цель показать, что проламывать сексуальные границы женщин приемлемо далеко не для всех мужчин. Прошу распространять. Потому что на моей памяти ни одна мужененавистница не трепала тезис "все мужики творят сексуальный абьюз, и им нормально" так, как это делали сексуальные абьюзеры. ( Read more... )

Originally posted by gipsylilya at ***
Ночи бывают хрустальными и в апреле ( Read more... )

" А с теми редкими экземплярами, кто вроде* и готов услышать, просто не говорят о таком, потому что после первых травмирующих реакций окружающих у женщин сильно уменьшается желание рассказывать о том, с чем приходится сталкиваться ( Read more... )

Учора довелося пояснювати, чому я вважаю, що в Україні все ще далеко не добре. Звичайно, виклала весь кепський набір: південь-схід; Росія; праваки (традиційні цінності і все супутнє); економіка; зміна прізвищ на посадах != зміна чогось по суті, зміна верхівки != подолання глибинних проблем; бандитизм і мародерство у загальному хаосі; те, що нинішня ( Read more... )

Как же я люблю искать оправдания для других. И не замечать очевидного - тоже ( Read more... )

Хочеться щось написати, але курва або все фальшиво виглядатиме, або егоїстично (ну як егоїстично - не про користь для себе же, а про те, що і для кого він робив), або якісь спогади.

А тонкість цього прошарку неможлива: о пів на п'яту ранку в Страсбурзі мені розповіли на вулиці, що кілька годин тому в Києві помер Д. Г.

Скільки думаю про Світлану Алексієвіч, мене вражає, як можна пропустити все це крізь себе і лишитися при здоровому глузді.

Хотіла написати пост із банальним заголовком "I have a dream". Про те, як мені хочеться нарешті хороших новин. І новин у медійному розумінні, і, насамперед, щоб дорогі мені люди частіше писали про щось хороше (не в тому плані, що про погане мені не писати, а щоб у їхніх життях більше було хорошого, звичайно ( Read more... )

Точніше, трохи новин і більше спогадів ( Read more... )

Сьогодні прочитала в когось на фейсбуці, як зараз розумієш, що у нас принаймні вже нема смертної кари, вже щось.
І дійсно, замислюєшся про це.

Згадала вірш Леоніда Кисельова про журавля. Дивно, але я його знала без двох останніх строф.

* * *
А я тому журавлю
Києм ноги переб’ю, переб’ю.
                              Пісня.

Земля така гаряча,
Така руда земля ( Read more... )